Четвер, 21 вересня 2017

Знезаражування води сріблом

    Срібло (нарівні з іншими важкими металами, такими як мідь, олово, ртуть) здатно в малих концентраціях (починая з 2 10-11 моль/л) чинити бактерицидну дію (так званий олігодинамічний ефект). По даним Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), виражений бактеріцидний ефект срібла спостерігається за його концентраціях вище ніж 150 мкг/л. За концентраціях 50-100 мкг/л йоны срібла мають бактеріостатичну дію (тобто здатністю стримувати рост і розмножування бактерій). Відзначимо, що бактеріостазис - процес оборотний, і після припинення діючого фактора, рост і розмноження бактерій поновлюється.

   Припустима концентрація срібла у питній воді згідно діючого в Українї  ДСанПіН 2.2.4-400-10 складає 25 мкг/л. Ця величина в 2 рази менше концентрації срібла, за якої виявляється бактеріостатичний ефект. Більш того, для досягнення бактеріцидного ефекту необхідно у 6 разів перевищити гранично припустиму концентрацію срібла. Срібло, всупереч розхожій думці, аж ніяк не нешкідливий метал. Не дарма в россійських санітарних нормах - СанПиН 2.1.4.559-96 "Вода питьевая" сріблу надан клас небезпечності 2, тобто "высокоопасное вещество". Таким чином, Госсанепідемнадзор Росії офіційно встановив, що срібло стоїть в одному ряду зі свинцем, кобальтом, кадмієм, миш’яком, ціанідами та іншими загальновизнаними отруйними речовинами, що мають такий самий клас небезпеки та близькі рівні ГДК. Разова доза в 10 грам AgNO3 (6,35 г в перерахунок на срібло) оцінюється ВООЗ як летальна. У ФРН гранично допустима концентрація срібла у питній воді встановлена на рівні 5 мкг/л!

    З врахуванням выщє сказаного можна зробити однозначний висновок, що срібло не можна використовувати для знезараження  питної води. Більш детально дивіться статтю «Не все то золото, що блищить».